Головна | Контакти | Корисні лінки
 АСОЦІАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВІЗНИКІВ УКРАЇНИ
07.06.2019 Доставка книжок МДП кур’єрською службою доставки.    14.04.2014 Почни з себе, нe давай хабарів!    
П'ятниця, 24 cічня 2020 р.
НОВИНИ | ПРО АсМАП | ВІЗИ | ЄУТР | КОНКУРСИ | ДОШКА ОГОЛОШЕНЬ
Гарячі новини
23.01.2020 УВАГА!
Прес-конференція Страйкового комітету міжнародних перевізників Укр...
    
21.01.2020 Страйкові вимоги міжнародних автомобільних перевізників України...    
20.01.2020 Щодо подання заяв на участь у перерозподілі дозволів ЄКМТ!...    
17.01.2020 Щодо правової допомоги українським перевізникам на території Польщі та Німеччини...    
17.01.2020 Туреччина. Щодо введення обмежень на ввезення сировини та продукції ...    
17.01.2020 Угорщина. Щодо введення обмежень на ввезення сировини та продукції ...    
Авторизація
Логін
Пароль
 РеєструватисяЗабули пароль?
Пошук
Опитування
На данний момент немає опитувань
Старі опитування
https://www.iruforum.com
www.uts.in.ua
Стратегічний партнер
https://asmap-nkc.wixsite.com/code 
www.asmap-inform.com
http://www.asmap-inform.com.ua/service_asmap_ukr.php
http://www.tirepd.org/
www.iru.org/index/transpark-app
www.busandcoach.travel
dalnoboy.com
www.gps.ua
Новації з податку на прибуток з 01.01.2017 року
 

Шановні учасники !

З 01.01.2017 року впроваджено новації для платників податку на прибуток, які визначені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII (далі — Закон № 1797).

Звертаємо Вашу увагу на основні зміни, які запрацювали з 01.01.2017.

1.Уточнено об’єкт оподаткування

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначають шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, на різниці (пп. 134.ПКУ).

Втім, раніше у цій нормі йшлося про коригування такого фінрезультату на «різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу». Завдяки ж Закону № 1797 було змінено два останніх слова на «цього Кодексу».

Тобто з 01.01.2017 у підпункті 134.1.1 ПК з’явилась належна прив’язка об’єкта оподаткування до різниць, наведених, зокрема, у Перехідних положеннях ПК. Окрім того, законодавці визначили особливий порядок коригування фінрезультату для сільгосппідприємств — платників податку на прибуток.

Звісно, у цьому випадку маємо справу з усуненням помилки, допущеної у попередній редакції ПК. Адже до 01.01.2017 всі різниці, які перебували поза межами розділу ІІІ ПК, не мали впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток.

 

2.Право на прискорену амортизацію основних засобів

Платники податку на прибуток можуть застосовувати дворічний мінімально допустимий строк для податкової амортизації основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) за прямолінійним методом (п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Однак таке право стосується тільки основних засобів, витрати на придбання яких понесені (нараховані) платником податків після 01.01.2017, та якщо для цих основних засобів одночасно виконуються такі вимоги:

  • їх не вводили в експлуатацію та не використовували на території України;
  • введення в експлуатацію відбулось у період з 01.01.2017 по 31.12.2018;
  • основні засоби використовують у власній господарській діяльності та не продають або не надають в оренду іншим особам (окрім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Якщо впродовж двох років такі вимоги не буде дотримано, то починаючи з дати введення таких основних засобів в експлуатацію платникові податку на прибуток доведеться нарахувати різниці. Зробити це потрібно буде у податковому (звітному) періоді, у якому відбувся факт використання основних засобів у негосподарській діяльності або їх продаж.

Прискорену амортизацію можна застосовувати для основних засобів четвертої групи (машини та обладнання).

Для цього треба збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів з урахуванням дворічного строку корисного використання та зменшити його на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 ПКУ. Нагадаємо, що за цією нормою для такого випадку мінімально допустимий строк корисного використання машин та обладнання не може бути меншим ніж п’ять років.

Також Законом № 1797 передбачено, що в разі проведення реорганізації чи виділу право на застосування мінімально допустимих строків амортизації машин та обладнання переходить до правонаступника або правонаступників.

 

3.Різниці для невиробничих необоротних активів

Коригувати фінансовий результат до оподаткування на різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ, обов’язково мають так звані високодохідні підприємства, які отримали більше 20 млн. грн. доходу за останній податковий (звітний) рік. Інші платники податку на прибуток мають право прийняти рішення про незастосування таких коригувань (пп. 134.1.1 ПКУ).

Звертаємо Вашу увагу , різниць, які стосуються необоротних активів, побільшало. Зокрема, у разі ліквідації або продажу окремого об’єкта невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів фінансовий результат до оподаткування збільшують на його залишкову вартість, визначену відповідно до правил бухгалтерського обліку. Також фінансовий результат збільшують і на суму «бухгалтерських» витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів.

Завдяки Закону № 1797 у статті 138 ПКУ з’явився новий термін «невиробничі нематеріальні активи». Суть їх класифікації така сама, як і невиробничих основних засобів: вони не призначені для використання у господарській діяльності. Водночас виключено підпункт 14.1.120 ПКУ, який визначав термін «нематеріальні активи». Тож за вимогою пункту 5.3 ПКУ слід користуватися поняттям нематеріальних активів, наведеним у П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Відповідно, існує й зменшувальна різниця, яку застосовують у разі продажу об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів. Показник такої різниці дорівнює первісній вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, зокрема й віднесених до «бухгалтерських» витрат. Втім, величина названої різниці не може бути більшою за суму доходу (виручки), отриману від такого продажу.

 

4.Переоцінка необоротних активів

Переоцінка (уцінка, дооцінка), проведена у бухгалтерському обліку, не впливає на вартість основних засобів та нематеріальних активів, яка підлягає податковій амортизації (абзац у підпункті 138.3.1 ПКУ).

Коректніше сформульовано й зменшувальну різницю, яка виникає у разі дооцінки або відновлення корисності необоротних активів. Так, фінансовий результат до оподаткування зменшують на суму:

  • дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки;
  • вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів.

5.Різниці у разі створення резервів та забезпечень

Завдяки Закону № 1797 платники податку на прибуток отримали можливість зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам податкової безнадійної заборгованості (пп. 14.1.11, 139.2.2 ПКУ).

Фінансовий результат до оподаткування зменшують на суму списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам податкової безнадійної заборгованості

Внесено зміни в пп. 139.2.1 ПКУ, який встановлює правила застосування збільшувальної різниці в разі списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів. Починаючи з 01.01.2017 тут немає прив’язки до класифікації такої заборгованості згідно з ПКУ. Відповідно, така різниця виникає в межах витрат, визнаних у бухгалтерському обліку в разі списання безнадійної дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

6.Оподаткування доходів за кредитами від нерезидентів

Доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковують за ставкою 5% (пп. 141.4.11 ПКУ).

Утім, таку ставку можна використовувати за умови одночасного дотриманням низки умов. Зокрема, позичальником не може бути «офшорний» нерезидент, а кошти, надані ним за позиками або фінансовими кредитами резидентові, мають бути залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі.

7.Різниця за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами

Отримання кредитів, позик та інших боргових зобов’язань від пов’язаних осіб — нерезидентів може спричиняти виникнення різниці (п. 140.1-140.3 ПКУ). Передумовою для її застосування є перевищення суми боргових зобов’язань, що виникли за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами, величини власного капіталу більш ніж у 3,5 раза.

При цьому Законом № 1797 уточнено, що фінансовий результат до оподаткування збільшують на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами, понад 50% суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань.

Змінено й формулювання, яке врегульовує застосування зменшувальної різниці за борговими операціями з пов’язаними особами — нерезидентами. Так, проценти, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують його у майбутніх періодах на суму, зменшену щорічно на 5% від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування. Тобто тепер чітко зрозуміло, що для розрахунку такої зменшувальної різниці потрібно брати й невраховані 5% минулого(их) періоду(ів).

Департамент економіки та фінансів

Copyright © by AsMAP        Powered by Vis-A-Vis